Миргород - сайт міста

http://www.mirgorod.osp-ua.info
Невідомі й забуті церкви Миргорода
26.04.2006

Із старої сакральної архітектури Миргорода, що дійшла до нас із минулих віків, збереглися тільки два храми – мурований Успінський собор і дерев’яна церква Іоанна Богослова на Личанці. У 30-х роках минулого століття зникли з лиця землі Троїцька церква, що стояла поряд із керамтехнікумом, і Воскресінська церква (була поблизу сучасного автовокзалу й базару, на перехресті теперішніх вулиць Воскресінської та Кашинського). 1962 року було знесено цвинтарну церкву Всіх Святих, що розміщалася на розі вулиць Сорочинської й Гурамішвілі. Про історію миргородських церков авторці цих рядків уже доводилося писати, зокрема, про це розповідається в одному з розділів книжки «Миргородська старовина».

Але, крім згаданих вище п’яти церков, у різних історичних документах знаходимо відомості про існування ще й інших, досі не відомих або забутих церков. Старі миргородці переповідали про те, що за минулих віків у місті існували так звані козацькі церкви, одначе зміст поняття «козацька церква» досі залишається остаточно не виясненим. Розповідають, що це були малі дерев’яні церковці. Цілком імовірно, що вони мали статус «приписних» до трьох найбільших церков – Успінської, Воскресінської і Троїцької.

Із розширенням документальної бази з історії України дослідникам минувшини стають доступними нові відомості. Так, нещодавно опублікована ревізія Миргородського полку 1723 року засвідчила цікавий факт: у Миргороді, в першій чверті XVIII ст., діяла Свято-Пречистенська церква, при якій існували школа й шпиталь, тобто старечий будинок, богадільня. Збереглися імена її церковнослужителів 1720-х років: дяк Антон Маляр, який викладав у школі при церкві, і паламар Матвій Марченко. А діяльністю Свято-Пречистенського шпиталю керував староста Трохим Медвідь. Зауважмо, що років за дванадцять перед цим якийсь Трохим Медвідь був власником села Шахворостівки, либонь, це одна й та сама особа. Цікаво, що при тодішніх миргородських церквах існували церковні шинки. За часів полковника Данила Апостола був такий і при Пречистенській церкві, в ньому «шинкував» такий собі Андрій Шарченко.

Є свідчення про те, що у другій половині XVIII століття, близько 1778 – 1780 років, у Миргороді існувала церква Миколая Чудотворця, при якій теж діяла школа.

Оповита таїною віків і історія Троїцької церкви Миргорода. Як засвідчили нові архівні матеріали, ця церква існувала ще 1723 року, в ній служили пресвітер отець Іван Юр’євич, дяк Лесько і паламар Іван Горошко. Науку в церковній школі викладав дяк Іван Омелянович. Отець Іван Юр’євич служив до середини XVIII століття. Близько 1750 року його змінив священик Яків Матвієнко (за тодішньою церковною традицією, записаний як Матвєєв), а близько 1759 року – отець Федір.

Сьогодні мало хто знає, що той храм на честь Святої Трійці, який до 30-х років ХХ століття милував око на узвишші, яке нині стоїть пусткою між керамтехнікумом і туристичним готелем «Україна», був порівняно молодим, він споруджений 1868 року. А от його попередниця, стара Троїцька церква, збудована ще в XVIII столітті, розміщувалася в іншому місці – метрів за 400 на південний схід, трохи ближче до Мочара. Якщо сьогодні від головного мосту, що пролягає через Хорол, пройти вулицею Шевченка далі, на північ, до перетину з вулицею Троїцькою, то ліворуч від перехрестя цих двох вулиць можна побачити на розі дві садиби (№ 17 і 19), які вирізняються на вуличному рельєфі помітним досить крутим підвищенням. Це підвищення є залишком від старої церковної території: за традицією, храми завжди зводили на високому місці. Стара Троїцька церква позначена на плані Миргорода 1852 року.

Навколо цієї старої церкви пролягав цвинтар, він тягнувся на північний захід, уздовж вулиці Троїцької, аж до нинішнього гуртожитку керамічного технікуму. За наших часів на розі вулиць Троїцької та Іващенка під час копання траншей знаходили людські черепи від древніх поховань. На початку ХХ століття на тому старому кладовищі вже не ховали небіжчиків, але давні поховання ще зрідка зберігалися. Літня жителька вулиці Шевченка Валентина Степанівна Панащатенко якось розповіла, що на цвинтарі в першій чверті ХХ століття ще була капличка. Це місце своїм стародавнім запустінням наводило на людей моторош. Переказували чи то бувальщину, чи то легенду, що нібито ночами біля каплички блукала якась жіноча постать у білому вбранні… Може, та легенда була збуреною людською фантазією та уявою віддалену ремінісценцію розповідей про миргородську поміщицю середини ХІХ століття Тетяну Васецьку, з наказу якої було зруйновано стару Троїцьку церкву й 1868 року споруджено нову на іншому місці.

Святі місця завжди були дорогі миргородцям. Люди досі бережуть пам’ять про них і охоче переповідають молодшим цікаві історичні подробиці. Житель вулиці Шевченка Олександр Мефодійович Борисенко, 1930 року народження, переказав почуте ним колись від старого Афанаса Васильовича Воскобійника: «Нова Троїцька церква була дуже красива, багато оздоблена. По наличниках висіли різнобарвні китиці. Церква була найкрасивішою з-поміж усіх церков Миргорода, і коли до міста приїздили високі чини, то йшли не до собору, а до Троїцької церкви».

Крім красивих і величних миргородських храмів, у місті існували ще й внутрішні, вбудовані церкви та молільні, споруджені через брак справжніх церков. Внутрішня церква була, наприклад, у чоловічій гімназії, а також на території миргородської тюрми (нині це житловий квартал на розі вулиць Гоголя й Козацької, що навпроти центральної районної лікарні).

Старовинні церкви Миргорода свого часу цікавили відомого українського письменника й мистецтвознавця Василя Горленка (1853 – 1907), який часто приїздив до нашого міста. І якби його архів не був утрачений, із нього можна було б чимало довідатися про миргородську церковну старовину. Досліджували миргородські православні храми також Порфирій Мартинович і Опанас Сластьон.

Із часом розкриваються все нові й нові сторінки історії давнього Миргорода. Вона вабить до себе своєю вічною незглибимою таїною і загадковою силою – спрагою пізнання минувшини.

Людмила РОЗСОХА,
заступник директора з наукової роботи Миргородського краєзнавчого музею.

"Миргород - наш дім" №16 від 20.04.06



© Інститут Трансформації Суспільства 2007
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.mirgorod.osp-ua.info є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua