www.mirgorod.osp-ua.info
   

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

   Головна
 Візитка міста
 Історія міста
   Символіка міста
 Історичні пам’ятки
 Карта міста
  Міські новини
 Форум   Робота   Оголошення   Фотогалерея
  Курорт Миргород
 
    Історія курорту  
    Лікувальні вододжерела  
    ЗАО «Миргородкурорт»  
    Санаторії  
    Готелі  
    Проїзд до міста  
 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

  Економіка міста
 

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

    Основні галузі  
    Регуляторна політика  
    Банки  
    Інвестиційний потенціал
  міста
 
    Міжнародні зв’язки  
 
  Міська громада
 
    Громадські організації  
    Політичні партії  
    Релігійні центри міста  
    Засоби масової інформації  
 
     Міські служби
 

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
  Міські новини  
 23.10.2009 19:08
Ювілей педагога

Нещодавно мені випала нагода познайомитись і поспілкуватись із дивовижною людиною, Людиною із великої літери і Педагогом із великої літери, Михайлом Микитовичем Мащенком (на знімку в центрі). Педагогічний колектив Миргородського Центру естетичного виховання, де Михайло Микитович довгий час працював керівником гуртка, вирішив привітати його із 85-річним ювілеєм, а також розповісти сьогоднішнім педагогам, учням і просто мешканцям нашого міста про їхнього унікального земляка.
Михайло Микитович Мащенко народився на Покрову, 14 жовтня 1924 року. 

Як він сам говорить, це велике і світле свято дуже вплинуло на його долю, стало знаковим у його житті. А життя його дійсно можна назвати незвичайним. Після закінчення 9 класів 17-річним юнаком потрапив на фронт, потім у Німеччині працював на будівництві бараків, але вижив попри хвороби і травми і повернувся на батьківщину. Далі була військова служба, де помітили його здібності до техніки - ще маленьким Михайло Микитович любив розбирати го¬динники, різні механізми, цікавився тим, як влаштований той чи інший прилад. Ця Божа іскра, що спалахнула в його душі ще в дитинстві, і визначила увесь його подальший шлях. Близько 30 років працював Михайло Микитович радіомеханіком на нашому аеродромі. І не тільки сумлінно працював, а й підходив до роботи творчо - займався раціоналізацією, - його розробки й нині служать нашим авіаторам. 

Після виходу на військову пенсію Михайло Микитович близько 10 років працював техніком у першій школі, обладнав там лінгафонний кабінет та займався технічним оснащенням інших кабінетів.
1987 року, після завершення ремонту в Будинку офіцерів, теперішньому Центрі естетичного виховання, Михайла Микитовича запросили вести гурток радіолюбителів, на що він із радістю погодився. Бажаючих було безліч - до нього із задоволенням ішли школярі-старшокласники та учні СПТУ-44. На заняттях вони вчилися збирати й ремонтувати радіоприймачі, магнітофони, телевізори усіх видів, в тому числі кольорові, і навіть виготовляли іграшки, які користувались величезним попитом. 

Випускників гуртка без іспитів зараховували до Полтавського радіотехнічного технікуму. Михайло Микитович з учнями брав участь у численних виставках у Будинку офіцерів, влаштовував вечори-зустрічі із батьками, які захоплено відгукувались про роботу гуртка: навіть найбільші бешкетники тепер тихо сиділи вдома і щось майстрували, і плоди їхньої праці часто потім ставали в нагоді у господарстві. Так тривало до 1995 року, коли зміни у навколишній дійсності вже неможливо було не помічати. В умовах становлення незалежності дедалі важче було знаходити матеріали для занять. Раніше Михайлові Микитовичу допомагали колеги із телеательє, із якими гуртківці підтримували тісний контакт, а також військові частини міста, що віддавали дітям для роботи списану радіоапаратуру. Тепер же умови змінились, і розраховувати доводилося лише на власні сили. Тож гурток припинив своє існування.
Однак учні не забули Михайла Микитовича і продовжували відвідувати його вдома. 

Приходили до нього за консультацією і колишні колеги, і просто ті, хто цікавився технікою і прагнув учитись у справжнього професіонала. Адже, крім майстерності радіомеханіка, Михайло Микитович проявив себе як талановитий вчитель. І хоч не мав жодної спеціальної освіти - закінчив тільки ШМАС (школу молодих авіаційних спеціалістів) - це не завадило скрізь, де доводилось виховувати молодь (і під час військової служби як командирові відділення, і надалі як керівнику гуртка), ставати для своїх вихованців справді мудрим наставником, другом і взірцем для наслідування. Дійсно, Михайло Микитович - рідкісний приклад того, яким має бути справжній чоловік. Він живе на свою скромну пе¬сію у домі, збудованому власними руками, доглядає за собою сам, і при цьому зустрічає кожен день із посмішкою. І, я думаю, нам, молодим, є чому в нього повчитися. Адже ми так часто скаржимось, нас постійно щось не влаштовує. А поруч живе людина, що все життя піддавалась випробуванням долі і пройшла нелегкий шлях - але пройшла з гідністю, із тверезою головою, пропагуючи здоровий спосіб життя, залишаючись небайдужою до своєї професії і відкритою до людей. Далеко не кожен із нас може цим похвалитись. 

Михайло Микитович зустрів мене радісно, усміхнено, і розмова наша вийшла надзвичайно цікавою і невимушеною. Ювіляр розповідав про своє життя емоційно, але оптимістично, навіть про найтяжчі моменти, яких було вдосталь, і перемежав свою розповідь яскравими гуморесками, які дуже любить і знає величезну кількість. 

Зустріч із цією людиною примусила мене багато над чим замислитись, Михайло Микитович ніби поділився зі мною своїм натхненням та оптимізмом. Тож хочу побажати ювіляру ще довгих років життя у здоров’ї і злагоді, нехай буде в нього дедалі більше учнів, гідних послідовників і однодумців, і нехай завжди зігріває його серце те тихе осіннє тепло, що колись освітило його долю у свято Покрови. 


Маргарита ОЛІЙНИК-ЛОКАЙ,
газеат «Миргород наш дім» №42
На знімку: Грудень 1989 рік, дім піонерів.


  Гуманітарна сфера
  Культура
  Освіта
  Спорт
  Соціальна сфера
  Соціальний захист
  населення
  Служби
  соціальної сфери
  Центр зайнятості
  Транспорт
  Автобусний
  Залізничний
  Маршрутний
  Таксі
  Сервіс та дозвілля
  Туризм
  Торгівля
  Сфера послуг
  Ресторани
  Кінотеатри
  Інтернет-клуби


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

 
© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2018
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.mirgorod.osp-ua.info є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua

TyTa