www.mirgorod.osp-ua.info
   

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

   Головна
 Візитка міста
 Історія міста
   Символіка міста
 Історичні пам’ятки
 Карта міста
  Міські новини
 Форум   Робота   Оголошення   Фотогалерея
  Курорт Миргород
 
    Історія курорту  
    Лікувальні вододжерела  
    ЗАО «Миргородкурорт»  
    Санаторії  
    Готелі  
    Проїзд до міста  
 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

  Економіка міста
 

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

    Основні галузі  
    Регуляторна політика  
    Банки  
    Інвестиційний потенціал
  міста
 
    Міжнародні зв’язки  
 
  Міська громада
 
    Громадські організації  
    Політичні партії  
    Релігійні центри міста  
    Засоби масової інформації  
 
     Міські служби
 

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
  Міські новини  
 09.08.2010 15:06
Почуй мене, батьку!

День був сірий і непривітний. На вулиці ішов дощ. Дрібний. Холодний. Юрко був удома сам. Мама рано побігла на роботу, на свою першу зміну, залишивши на столі сніданок, що вже давно захолов. Хлопець сів до столу, але їсти чомусь не хотілося. Він переводив погляд то на миску зі пшоняною кашею, то на заплакане вікно, по якому стікав дощ...

Тиша облягала квартиру з усіх боків. "Та що це зі мною?" - подумав Юрко. Якийсь комок підкочувався і підкочувався до горла. Настрою не було. "Що воно сьогодні за день такий?" Глянув на календар і завмер - «28 серпня. П'ятниця». «Сьогодні ж рівно два роки відтоді, коли батьки пішли до суду на розлучення!" - обпекла голову думка. І вже більше не стримуючи себе, хлопець заплакав. Голосно. Щиро. Як ніколи. У всякому разі він не пам'ятає, коли так плакав за останні 13 років.

Юрко згадував усе до дрібниці: як батьки прийшли після розлучення мовчазні, і батько теж мовчки складав свої речі; як справді їм було важко вдвох із мамою, бо таки частенько батько випивав. Але ж по радіо трублять щодня: "Зцілення всього за один день..." Хлопець подумав саме про це, але промовчав теж. Батько й мати вдавали, ніби нічого не трапилось. Але трапилось найстрашніше. Зібравши речі, татусь винувато-винувато подивився на сина і видавив із себе скривлену посмішку: "Синку, ми ще зустрінемось!" Двері зачинилися. Мама плакала. А Юрко чекав зустрічі. Але її не сталося ні через тиждень, ні через два, ні через місяць, ні через рік...

"Може, батько знову запив, а може, хворіє, а може, мама заборонила йому зустрічатися зі мною, - подумав хлопець і почав схлипувати голосніше. - Якби батьки знали, як важко у школі приховувати від однокласників розповідь про їхнє розлучення!" Юрко спеціально у дворі виміняв п'ять своїх улюблених касет на електронного годинника, щоб у школі показати усім і сказати: "Дивіться, що подарував мені татко на день народження!" А в гурток, де навчився прийомам карате, що працює аж на околиці міста, хіба б він раніше записався? А так хтось зачепіть дівчину, ну а Юрко одразу і заступиться прийомчиком. "Здорово, - вигукують хлопці,-де ти так навчився?" - "Батько навчив, звичайно",- відповість.

Одного разу Юрко знайшов удома стару перепустку на завод, де працював колись його батько, приніс її до класу, вийняв із кишені і говорить: "А це мій тато. Він тут працює".

А коли справляли Аліні день народження в класі, хлопець узяв свої дві цукерки і сказав друзям: "Понесу татові й мамі".

...Дощ за вікном не вщухав. Юркові плакалось. Йому хотілося кричати: "Почуй мене, батьку!" Хлопець підійшов до шафи, вийняв сімейний фотоальбом: "Ось тато і мама - молоді і щасливі. Ось їхнє весілля. Ось кумедний новонароджений я. Ось тато і мама ведуть мене за руки до 1 класу..."

У дверях пролунав дзвінок. Хто? Юрко швиденько обома руками витер заплакане обличчя, добре потер його рукавом, розмазуючи патьоки, і побіг відчиняти.

Хто? Мама повернулася з роботи, чи, може, батько захотів нарешті побачити сина? І хлопець на секунду завмер перед дверима...

Ірина ШВИГОЛЬ, голова молодіжної громадської організації "За нами майбутнє"


  Гуманітарна сфера
  Культура
  Освіта
  Спорт
  Соціальна сфера
  Соціальний захист
  населення
  Служби
  соціальної сфери
  Центр зайнятості
  Транспорт
  Автобусний
  Залізничний
  Маршрутний
  Таксі
  Сервіс та дозвілля
  Туризм
  Торгівля
  Сфера послуг
  Ресторани
  Кінотеатри
  Інтернет-клуби


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

 
© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.mirgorod.osp-ua.info є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua

TyTa