www.mirgorod.osp-ua.info
   

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

   Головна
 Візитка міста
 Історія міста
   Символіка міста
 Історичні пам’ятки
 Карта міста
  Міські новини
 Форум   Робота   Оголошення   Фотогалерея
  Курорт Миргород
 
    Історія курорту  
    Лікувальні вододжерела  
    ЗАО «Миргородкурорт»  
    Санаторії  
    Готелі  
    Проїзд до міста  
 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

  Економіка міста
 

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

    Основні галузі  
    Регуляторна політика  
    Банки  
    Інвестиційний потенціал
  міста
 
    Міжнародні зв’язки  
 
  Міська громада
 
    Громадські організації  
    Політичні партії  
    Релігійні центри міста  
    Засоби масової інформації  
 
     Міські служби
 

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
  Міські новини  
 27.08.2010 16:42
Миргород: Льотчики хочуть літати

Із самої назви степового селища Просяне на Дніпропетровщині неважко здогадатися, чим переважно займаються жителі того благодатного краю. Не були винятком і пращури Олексія Власенка. Ще школярем, як і більшість однолітків, хлопець захоплювався подвигами героїв Великої Вітчизняної війни Івана Кожедуба, Івана Бабака, Олексія Маресьєва, Олександра Покришкіна та ще багатьох легендарних повітряних воїнів. Коли, бувало, в піднебессі стрімко шугали реактивні літаки з сусіднього аеродрому, Олексій, тамуючи подих, подумки уявляв себе за штурвалом такої, як він згадує, літаючої блискавки. 

Мрії і привели допитливого юнака до Харківського вищого військового авіаційного училища.
- Сказати, що навчання давалося легко, було б неправдою, - гортає сторінки пам'яті загорілий від літньої, хай їй грець, спеки і стрункий атлетичного складу командир кращої ескадрильї у Миргородській гвардійській бригаді тактичної авіації підполковник Олексій Власенко. - Щоб досконало опанувати техніку управління нашпигованим електронікою сучасним літаком із надзвуковою швидкістю самого тільки диплома про закінчення авіаційного училища та офіцерського звання замало. Щоб стати професіоналом високого класу - пілотові ще треба вчитися і вчитися. 

- Саме таким і є Олексій Миколайович, - не без гордості за товариша по службі додав і своє слово заступник командира бригади підполковник Володимир Цапенко. 

Успадковане з шкільних років вміння вчитися допомогло курсантові Олексієві Власенку досконало опанувати не тільки зроблені у Чехії навчальні літаки, а й складну техніку пілотування якісно нових літальних апаратів з реактивними двигунами. Бувалі у бувальцях інструктори та викладачі училища часто ставили його у приклад товаришам по навчанню. 

Волею долі випуск молодих військових льотчиків збігся з незрозумілими на той час не те що безвусим лейтенантам, а й збитим із пантелику їхнім командирам соціально-політичними перемінами у країні. Не обминули вони і військову авіацію. Забракло пального, зрештою - здатних злетіти у повітря літаків.
Як одного з випускників, які розумілися не тільки в літаках та вмінні ними керувати у польоті, а і в душах людських, Олексія Власенка залишили в училищі навчати майбутніх льотчиків. У непростих умовах "поставив на крило" понад два десятки молодих льотчиків. 

Подальша доля досвідченого Олексія Власенка пов'язалася з благословенною Полтавщиною. Служив у Великій Кручі Пирятинського району. Тепер ось уже кільканадцять років вважає себе миргородцем. Разом із милою дружиною Оленою Михайлівною виростили двох вродливих, як мама, і метикуватих, як батько, доньок. 

Якось під час льотно-тактичних навчань на авіаційному полігоні у Криму льотчикам поставили завдання: "Виявити і знищити порушника повітряного кордону України". На карту постала честь Миргородського гвардійського підрозділу. 

- Виконати навчально-бойове завдання доручіть найдостойнішому з льотчиків, - порадив керуючий навчанням генерал. На якусь мить у колі командирів запала тиша. Бо ж, як по великому рахунку, кожний із присутніх льотчиків мав бути готовий вилетіти на перехват "порушника" кордону. Несподівано для самого себе підполковник Олексій Власенко збагнув, що опинився на перехресті поглядів товаришів по службі. А в призначений час його, схожий на величавого красивого лебедя СУ-27, розітнувши кримську тишу потужними реактивними двигунами, описав півколо над аеродромом і розтанув у блакиті піднебесся. 

"Порушником" державного кордону виявився літакоподібний безпілотний апарат. Льотчик перехоплювача швидко визначив потрібні для атаки висоту, швидкість та інші параметри, наздогнав "порушника" і в розраховану мить дав волю двом теплового наведення на ціль ракетам. Від умовного противника на землю попадали самі друзки. 

Це тепер День Незалежності України у Києві святкували без непотрібної помпезності. Але так було не завжди. Два роки тому в цей день на Хрещатику гуркотіли танки, в небі над столицею щось демонстрували бойові літаки. У бойовому строю вів свого СУ-27 і підполковник Олексій Власенко. І не його, бойового льотчика, діло, кому потрібна була та забаганка з військовим парадом. Як і велить присяга, він виконував наказ. І робив це добросовісно. За що був відзначений подякою авіаційного начальства. А то честь, так він вважає, не тільки йому особисто, а всій гвардійській бригаді. Олексій Власенко з похвалою відгукується про товаришів по службі: Олександра Оксаненка, Сергія Ялишева, Дмитра Фішера, Юрія Булавку, Анатолія Комара, Сергія Рудакова, Дмитра Скрипника, Олега Паливоду та інших офіцерів, які є честю Миргородської авіаційної бригади Збройних Сил України.
 
Сам він затятий автомобіліст. Попри труднощі з пальним за штурвалом бойових літаків у повітрі провів 1620 годин. Часу вистачило б багато разів облетіти Землю. Такого досвіду у бригаді не має жодний із льотчиків. Характерною прикметою стилю командування ескадрилєю у підполковника Олексія Власенка є його вміння поважати підлеглих. І хоч, як по правді, у ескадрильї служать не самі лише ангели у людській подобі. Всього буває. Але колектив відзначається дисциплінованістю, готовністю до взаємодопомоги. Для молодих льотчиків підполковник Олексій Власенко є живим прикладом того, як треба служити народу України. 

У День авіації мені випало запитати молодих льотчиків про радощі та сподівання від служби. У відповідь почув слова різні. Коли звести їх до спільного знаменника, то молоді хочуть літати. І не командира ескадрильї вина, що і сьогодні у них пального, як кіт наплакав. Молоді лейтенанти служать із вірою, що вчилися не на писарів. І що так буде не довіку. 


На знімку: О.М.Власенко
Фото Володимира Цапенка 

Леонард Ніколаєнко


  Гуманітарна сфера
  Культура
  Освіта
  Спорт
  Соціальна сфера
  Соціальний захист
  населення
  Служби
  соціальної сфери
  Центр зайнятості
  Транспорт
  Автобусний
  Залізничний
  Маршрутний
  Таксі
  Сервіс та дозвілля
  Туризм
  Торгівля
  Сфера послуг
  Ресторани
  Кінотеатри
  Інтернет-клуби


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

 
© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.mirgorod.osp-ua.info є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua

TyTa