www.mirgorod.osp-ua.info
   

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

   Головна
 Візитка міста
 Історія міста
   Символіка міста
 Історичні пам’ятки
 Карта міста
  Міські новини
 Форум   Робота   Оголошення   Фотогалерея
  Курорт Миргород
 
    Історія курорту  
    Лікувальні вододжерела  
    ЗАО «Миргородкурорт»  
    Санаторії  
    Готелі  
    Проїзд до міста  
 

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

  Економіка міста
 

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

    Основні галузі  
    Регуляторна політика  
    Банки  
    Інвестиційний потенціал
  міста
 
    Міжнародні зв’язки  
 
  Міська громада
 
    Громадські організації  
    Політичні партії  
    Релігійні центри міста  
    Засоби масової інформації  
 
     Міські служби
 

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
  Міські новини  
 15.02.2011 12:53
Друг співака Михайла Микиші

У старовинному козацькому місті Миргороді є дуже багато родин, які мають цікаву історію, давні зв'язки з відомими діячами минулого. Однією з таких була сім'я Козакових, які протягом останніх десятиліть жили неподалік від центру міста, в провулку Заливному. 


Їхній козацький рід походив із містечка Комишні. Сава Михайлович Козак у документах кінця ХІХ ст. був записаний як Козаков. Добрий фахівець-жерстяник, він став досить заможним господарем і переїхав до Миргорода. Тут Сава одружився з Мотрею Іванівною Демидовською, дівчиною з відомого на Миргородщині роду священнослужителів - роду, близького до Рудченків, сім'ї письменника Панаса Мирного. У Козакових народилися син Василь і донька Марія. Жили вони на садибі Демидовських поблизу Воскресінської церкви, в будинку № 12, збудованому 1904 року на провулку Заливному. 

Василь Савович Козаков (1881 - 1960), маючи добрий хист до малювання, пішов навчатися до Миргородської художньо-промислової школи, яку закінчив 1902 року. Його вчителем у школі був Опанас Георгійович Сластьон, їхні приязні стосунки збереглися й за пізніших часів. Василь Козаков мав унікальної краси баритон, у школі співав дуетом зі своїм другом і однокласником Михайлом Микишею (1885 - 1971), згодом відомим оперним співаком-тенором. Таланти обох юнаків були помічені. Директор школи Семен Іванович Масленников жартома називав голосистих хлопців "птицами певчими", те прізвисько так і припало до них. Козаков був дужим, ставним і красивим молодиком. Сластьон у спогадах 1927 року писав про нього: "Мав шанси бути видатним співцем". І розповів таку от історію. 1902 року до Миргорода прибув із концертом український хор під орудою М.В.Лисенка й виступав у "скляній залі" Миргородської художньо-промислової школи. Учень випускного класу Василь Козаков саме тоді був тяжко хворий, не міг уставати з ліжка, але прагнення почути славетних хористів було таке потужне, що, на прохання не¬дужого, його разом із ліжком принесли до школи, і він таки почув той знаменитий спів. 


А після концерту Козаков і Микиша спалахнули бажанням вирушати до Києва, навчатися співу в М.В.Лисенка. Грошей на те не було, але допомогли добрі люди, зокрема, посприяв письменник Володимир Іванович Самійленко (1864 - 1925), який за тих років служив секретарем Миргородської повітової земської управи. До М.Микиші фортуна виявилася прихильною. Поїхавши до Києва, він таки досяг своєї мети, став знаменитим співаком, класиком українського оперного мистецтва, народним артистом УРСР, професором Київської консерваторії, директором Київського оперного театру, автором праць із теорії вокального мистецтва. 


А ось від Василя Козакова, не менш талановитого співака, доля відвернулася: через хворобу в нього погіршився слух. Він їздив до Москви, зустрічався там із всесвітньо відомим співаком Федором Івановичем Шаляпіним. (У домашньому архіві Козакових аж до 90-х років ХХ століття зберігалися ноти з автографом Шаляпіна, подаровані Василеві Савовичу; згодом ті ноти потрапили до одного з миргородських любителів-краєзнавців). Але професійно співати В.Козаков далі не зміг, хоч аматорського співу й не покидав, виступаючи в місцевих концертах дуетом із миргородським лікарем Корнієм Івановичем Горяновим, який володів чудовим тенором. 

Козаков працював рахівником у касі дрібного кредиту, бухгалтером у земстві. 1915 року був миргородським волосним опікуном. Досить тісні зв'язки поєднували Василя Савовича з лікарем І.А. Зубковським. 1911 року Іван Андрійович був головою Миргородського сільськогосподарського товариства, а на посаді товариша голови (себто заступника) служив В.С.Козаков. Близько дружив Василь Савович і з миргородськими громадськими й політичними діячами Григорієм Олексійовичем Ярошенком, Клавдієм Олексійовичем Козиненком, із лікарями Іваном Івановичем Рубцовим, Корнієм Івановичем Горяновим, Іларіоном Андрійовичем Гиренком, дворянином Лазаровичем, із музейним працівником Василем Дмитровичем Омельченком.



Під час бурхливих подій 1917 - 1921 років смерть не раз заглядала в очі патріотично налаштованого українця В.Козакова. За свідченням доньки Тамари Василівни, його 12 разів заарештовували різні влади. Під час розгулу денікінщини І.А.Зубковський урятував Василя Савовича від переслідувань і арешту, переховував його, хворого, у себе в комірчині й лікував. Кажуть, народився в сорочці: якось Козакова навіть вели до розстрілу, але з якоїсь невідомої причини відпустили приречених.
У віці 34 років Василь Савович одружився з донькою місцевого диякона Євдокією Варфоломіївною Гиренко - вчителькою, яка з 1908 по 1923 рік працювала бібліотекаркою Миргородської громадської бібліотеки, що нею протягом певного часу керував І.А.Зубковський. Козакови доводилися родичами дворянам Зубковським, Івашинам-Надтокам і входили до кола їхнього спілкування. 

У 20-х роках В.С.Козаков працював інструктором із кооперації. 1926 року почалися переслідування українських кооперативних діячів, і Василь Савович змушений був протягом кількох літ перебувати в Лубнах, звідки повернувся тільки голодного 1933 року. Зазнав він репресій від радянської влади й 1938 року.
У перший день початку війни, 22 червня 1941 року, В.Козакова знову заарештували органи НКВС. Арешт був превентивним, його забрали тільки як підозрілого (завжди ходив у вишиванці, співав українських пісень, мав "непролетарські" зв'язки). Ніякої явної провини за ним не було, тож невдовзі його відпустили. Під час німецької окупації 60-річний Василь Савович залишався в Миргороді. Він був щирим вірним православної церкви. Коли 1941 року відновилася служба в Успінському соборі, В.Козаков разом із іншими миргородськими художниками й майстрами заходився коло реставрації храму, виготовляв фризи, ліпнину. Співав у церковному хорі. 1943 року, здогадуючись, що більшовики не пробачать йому відновлення собору, знову виїхав із Миргорода, а повернувся тільки під час хрущовської відлиги. Помер Василь Савович у нашому місті 1960 року. 

В родині Козакових збереглися традиції української інтелігенції минулих віків. Онук Василя Савовича - Валерій Васильович Козаков (1941 - 2004), випускник Київського університету, наприкінці 80-х років став одним із зачинателів національно-демократичного руху на Миргородщині. Донька Василя Савовича Тамара Василівна Козакова передала до Миргородського краєзнавчого музею родинний фотоархів кінця ХІХ - початку ХХ століть.
 

ЛЮДМИЛА РОЗСОХА, 
заступник директора з наукової роботи Миргородського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України


Фото 1. В.С.Козаков за молодих літ (близько 1902 р.).
Фото 2. З дружиною Євдокією Варфоломіївною.
Фото 3. Василь Савович під час реставрації Успінського собору в Миргороді (перший праворуч). Посередині - Василь Дмитрович Омельченко, директор Миргородського музею 30-х років.
Фото 4. В.С.Козаков (третій ліворуч у верхньому ряді) серед службовців Миргородського земства. Близько 1916 р.


  Гуманітарна сфера
  Культура
  Освіта
  Спорт
  Соціальна сфера
  Соціальний захист
  населення
  Служби
  соціальної сфери
  Центр зайнятості
  Транспорт
  Автобусний
  Залізничний
  Маршрутний
  Таксі
  Сервіс та дозвілля
  Туризм
  Торгівля
  Сфера послуг
  Ресторани
  Кінотеатри
  Інтернет-клуби


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

 
© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на www.mirgorod.osp-ua.info є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua

TyTa